Bokmålsordboka
unnkomme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unnkomme | unnkommer | unnkom | har unnkommet | unnkom! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unnkommen + іменникunnkommet + іменник | unnkommet + іменник | den/det unnkomne + іменник | unnkomne + іменник | unnkommende |
Походження
fra lavtysk; samme opprinnelse som tysk entkommenЗначення та вживання
komme seg vekk fra;
Приклад
- han unnkom fra fengselet