Bokmålsordboka
underbegavet, underbegava
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| underbegava | underbegava | underbegava | underbegava |
| underbegavet | underbegavet | underbegavede | underbegavede |
| underbegavete | underbegavete | ||
Значення та вживання
som har dårlige åndsevner;
lite begavet, dum (1), tilbakestående