Bokmålsordboka
uanfektet, uanfekta
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uanfekta | uanfekta | uanfekta | uanfekta |
| uanfektet | uanfektet | uanfektede | uanfektede |
| uanfektete | uanfektete | ||
Походження
jamfør anfekteЗначення та вживання
som ikke lar seg forstyrre eller påvirke;
uberørt
Приклад
- han er uanfektet av begeistringen rundt ham
- brukt som adverb:
- hun snakket uanfektet videre