Bokmålsordboka
anfekte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å anfekte | anfekter | anfekta | har anfekta | anfekt! |
| anfektet | har anfektet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anfekta + іменник | anfekta + іменник | den/det anfekta + іменник | anfekta + іменник | anfektende |
| anfektet + іменник | anfektet + іменник | den/det anfektede + іменник | anfektede + іменник | |
| den/det anfektete + іменник | anfektete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk ‘fekte mot’Значення та вживання
bringe ut av fatning;
affisere
Приклад
- han lar seg ikke anfekte av slike bagateller;
- det anfekter meg ikke det minste