Bokmålsordboka
tøve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tøve | tøver | tøva | har tøva | tøv! |
| tøvde | har tøvd | |||
| tøvet | har tøvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tøva + іменник | tøva + іменник | den/det tøva + іменник | tøva + іменник | tøvende |
| tøvd + іменник | tøvd + іменник | den/det tøvde + іменник | tøvde + іменник | |
| tøvet + іменник | tøvet + іменник | den/det tøvede + іменник | tøvede + іменник | |
| den/det tøvete + іменник | tøvete + іменник | |||
Походження
norrønt þǿfa ‘stride, slite’Значення та вживання
snakke usant;
tulle, tøyse, vrøvle
Приклад
- nei, nå tøver du bare