Bokmålsordboka
nøle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å nøle | nøler | nølte | har nølt | nøl! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| nølt + іменник | nølt + іменник | den/det nølte + іменник | nølte + іменник | nølende |
Походження
trolig fra lavtysk eller frisisk nölen ‘drøye, brumme’; opprinnelig lydordЗначення та вживання
betenke seg, somle, stå ubesluttsom, vakle
Приклад
- hun nølte litt før hun svarte;
- hva nøler du etter?
- brukt som adjektiv:
- et nølende svar