Bokmålsordboka
ture 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ture | turer | tura | har tura | tur! |
| turet | har turet | |||
| turte | har turt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tura + іменник | tura + іменник | den/det tura + іменник | tura + іменник | turende |
| turet + іменник | turet + іменник | den/det turede + іменник | turede + іменник | |
| den/det turete + іменник | turete + іменник | |||
| turt + іменник | turt + іменник | den/det turte + іменник | turte + іменник | |
Походження
av tur (1Значення та вживання
- feste og drikke;
Приклад
- drikke og ture
Приклад
- ture jul
- drive hensynsløst på;buse, braute
Приклад
- ikke la dem ture fram slik