Bokmålsordboka
blaffe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å blaffe | blaffer | blaffa | har blaffa | blaff! |
| blaffet | har blaffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| blaffa + іменник | blaffa + іменник | den/det blaffa + іменник | blaffa + іменник | blaffende |
| blaffet + іменник | blaffet + іменник | den/det blaffede + іменник | blaffede + іменник | |
| den/det blaffete + іменник | blaffete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; lydordЗначення та вживання
- om ild, lys: lyse opp;
- om flagg, seil og lignende: slå i lufta, flagre, vifte
Приклад
- det blaffer i gardinene