Bokmålsordboka
tilstøte, tilstøyte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilstøte | tilstøter | tilstøtte | har tilstøtt | tilstøt! |
| å tilstøyte | tilstøyter | tilstøytte | har tilstøytt | tilstøyt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilstøtt + іменник | tilstøtt + іменник | den/det tilstøtte + іменник | tilstøtte + іменник | tilstøtende |
| tilstøytt + іменник | tilstøytt + іменник | den/det tilstøytte + іменник | tilstøytte + іменник | tilstøytende |
Значення та вживання
skje med noen;
Приклад
- jeg er redd det kan ha tilstøtt henne noe alvorlig