Bokmålsordboka
tilplante
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilplante | tilplanter | tilplanta | har tilplanta | tilplant! |
| tilplantet | har tilplantet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilplanta + іменник | tilplanta + іменник | den/det tilplanta + іменник | tilplanta + іменник | tilplantende |
| tilplantet + іменник | tilplantet + іменник | den/det tilplantede + іменник | tilplantede + іменник | |
| den/det tilplantete + іменник | tilplantete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- området er tilplantet med bjørk
- brukt som adjektiv:
- tilplantede arealer må ryddes og stelles