Bokmålsordboka
tildømme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tildømme | tildømmer | tildømte | har tildømt | tildøm! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tildømt + іменник | tildømt + іменник | den/det tildømte + іменник | tildømte + іменник | tildømmende |
Значення та вживання
la tilfalle ved dom;
Приклад
- huset ble tildømt saksøkeren