Bokmålsordboka
tidsbestemme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tidsbestemme | tidsbestemmer | tidsbestemte | har tidsbestemt | tidsbestem! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tidsbestemt + іменник | tidsbestemt + іменник | den/det tidsbestemte + іменник | tidsbestemte + іменник | tidsbestemmende |
Значення та вживання
Приклад
- det er vanskelig å tidsbestemme hendelsen