Bokmålsordboka
synfare
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å synfare | synfarer | synfor | har synfart | synfar! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| synfart + іменник | synfart + іменник | den/det synfarte + іменник | synfarte + іменник | synfarende |