Bokmålsordboka
besiktige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besiktige | besiktiger | besiktiga | har besiktiga | besiktig! |
| besiktiget | har besiktiget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besiktiga + іменник | besiktiga + іменник | den/det besiktiga + іменник | besiktiga + іменник | besiktigende |
| besiktiget + іменник | besiktiget + іменник | den/det besiktigede + іменник | besiktigede + іменник | |
| den/det besiktigete + іменник | besiktigete + іменник | |||
Вимова
besikˊtigeПоходження
fra tyskЗначення та вживання
ta i øyesyn for å undersøke, kontrollere
Приклад
- besiktige en eiendom