Bokmålsordboka
sutre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sutre | sutrer | sutra | har sutra | sutr!sutre! |
| sutret | har sutret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sutra + іменник | sutra + іменник | den/det sutra + іменник | sutra + іменник | sutrende |
| sutret + іменник | sutret + іменник | den/det sutrede + іменник | sutrede + іменник | |
| den/det sutrete + іменник | sutrete + іменник | |||