Bokmålsordboka
sulte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sulte | sulter | sulta | har sulta | sult! |
| sultet | har sultet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sulta + іменник | sulta + іменник | den/det sulta + іменник | sulta + іменник | sultende |
| sultet + іменник | sultet + іменник | den/det sultede + іменник | sultede + іменник | |
| den/det sultete + іменник | sultete + іменник | |||
Походження
omdannet etter sult av norrønt svelta; jamfør svelte (1Значення та вживання
- lide av sult;være sulten;være uten nok mat
Приклад
- i u-landene er det millioner som sulter;
- sulte i hjel
- gi for lite mat
Приклад
- sulte buskapen;
- sulte seg i flere dager
Фіксовані вирази
- sulte utgjøre utmattet og kraftløs ved å gi for lite næring
- sulte ut et helt folk