Bokmålsordboka
stumpete, stumpet
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| stumpet | stumpet | stumpete | stumpete |
| stumpete | stumpete | ||
Значення та вживання
- kort (2, 1) (som en stump (1, 1))
Приклад
- gaupa har stumpete hale
- som beveger seg ujevnt og støtvis
Приклад
- bilen er stumpete over ujevnt underlag