Bokmålsordboka
stumpe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stumpe | stumper | stumpa | har stumpa | stump! |
| stumpet | har stumpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stumpa + іменник | stumpa + іменник | den/det stumpa + іменник | stumpa + іменник | stumpende |
| stumpet + іменник | stumpet + іменник | den/det stumpede + іменник | stumpede + іменник | |
| den/det stumpete + іменник | stumpete + іменник | |||
Походження
av stump (1Значення та вживання
- gå ustøtt, stabbe
- slokke med å knuse gloa
Приклад
- stumpe en sigarett
Фіксовані вирази
- stumpe røykenslutte å røyke