Bokmålsordboka
bevitne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bevitne | bevitner | bevitna | har bevitna | bevitn!bevitne! |
| bevitnet | har bevitnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bevitna + іменник | bevitna + іменник | den/det bevitna + іменник | bevitna + іменник | bevitnende |
| bevitnet + іменник | bevitnet + іменник | den/det bevitnede + іменник | bevitnede + іменник | |
| den/det bevitnete + іменник | bevitnete + іменник | |||
Вимова
bevitˊneПоходження
av vitne (2Значення та вживання
- avlegge vitnesbyrd om;
Приклад
- jeg kan bevitne at han var til stede;
- episoden er godt bevitnet
- bekrefte med sin underskrift
Приклад
- rett avskrift bevitnes