Bokmålsordboka
stede 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stede | steder | stedte | har stedt | sted! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stedt + іменник | stedt + іменник | den/det stedte + іменник | stedte + іменник | stedende |
Походження
samme opprinnelse som ste (2Значення та вживання
føre, bringe
Приклад
- være stedt i nød
Фіксовані вирази
- stede til hvilebegrave