Bokmålsordboka
ste 2, stede 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ste | ster | stedde | har stedd | ste! |
| å stede | steder | sted! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stedd + іменник | stedd + іменник | den/det stedde + іменник | stedde + іменник | steende |
| stedende | ||||
Походження
norrønt steðja ‘få til å stå’Значення та вживання
ta i tjeneste;
Фіксовані вирази
- ste segta tjeneste
- han stedde seg som gårdsgutt