Bokmålsordboka
stanke 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stanke | stanker | stanka | har stanka | stank! |
| stanket | har stanket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stanka + іменник | stanka + іменник | den/det stanka + іменник | stanka + іменник | stankende |
| stanket + іменник | stanket + іменник | den/det stankede + іменник | stankede + іменник | |
| den/det stankete + іменник | stankete + іменник | |||
Значення та вживання
lukte vondt;