Bokmålsordboka
bestykke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bestykke | bestykker | bestykka | har bestykka | bestykk! |
| bestykket | har bestykket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bestykka + іменник | bestykka + іменник | den/det bestykka + іменник | bestykka + іменник | bestykkende |
| bestykket + іменник | bestykket + іменник | den/det bestykkede + іменник | bestykkede + іменник | |
| den/det bestykkete + іменник | bestykkete + іменник | |||