Bokmålsordboka
sortere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sortere | sorterer | sorterte | har sortert | sorter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sortert + іменник | sortert + іменник | den/det sorterte + іменник | sorterte + іменник | sorterende |
Походження
fra italiensk, av latin sors; jamfør sort (1Значення та вживання
inndele eller ordne etter sort, type eller kvalitet;
Приклад
- sortere frukt;
- sortere post
Фіксовані вирази
- sortere underhøre inn under