Bokmålsordboka
snøfte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snøfte | snøfter | snøfta | har snøfta | snøft! |
| snøftet | har snøftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snøfta + іменник | snøfta + іменник | den/det snøfta + іменник | snøfta + іменник | snøftende |
| snøftet + іменник | snøftet + іменник | den/det snøftede + іменник | snøftede + іменник | |
| den/det snøftete + іменник | snøftete + іменник | |||