Bokmålsordboka
pruste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pruste | pruster | prusta | har prusta | prust! |
| prustet | har prustet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prusta + іменник | prusta + іменник | den/det prusta + іменник | prusta + іменник | prustende |
| prustet + іменник | prustet + іменник | den/det prustede + іменник | prustede + іменник | |
| den/det prustete + іменник | prustete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk ‘nyse’; lydordЗначення та вживання
støte luft ut gjennom nesen;
puste kraftig og støtvis
Приклад
- pruste og pese;
- hesten prustet i ett sett
- brukt som adjektiv:
- en prustende okse