Bokmålsordboka
snavl
іменник жіночий або чоловічий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en snavl | snavlen | snavler | snavlene |
| жіночий | ei/en snavl | snavla | ||
Походження
fra lavtysk eller nederlandsk; samme opprinnelse som snabelЗначення та вживання
kjeft, munn
Приклад
- snavla hans gikk i ett kjør;
- hold snavla!