Bokmålsordboka
snare 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snare | snarer | snara | har snara | snar! |
| snaret | har snaret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snara + іменник | snara + іменник | den/det snara + іменник | snara + іменник | snarende |
| snaret + іменник | snaret + іменник | den/det snarede + іменник | snarede + іменник | |
| den/det snarete + іменник | snarete + іменник | |||
Походження
norrønt snara ‘sno, dreie’Значення та вживання
Приклад
- snare tømmen rundt hånden
Фіксовані вирази
- snare seg innvikle seg inn