Bokmålsordboka
besnakke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besnakke | besnakker | besnakka | har besnakka | besnakk! |
| besnakket | har besnakket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besnakka + іменник | besnakka + іменник | den/det besnakka + іменник | besnakka + іменник | besnakkende |
| besnakket + іменник | besnakket + іменник | den/det besnakkede + іменник | besnakkede + іменник | |
| den/det besnakkete + іменник | besnakkete + іменник | |||