Bokmålsordboka
smekke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smekke | smekker | smekka | har smekka | smekk! |
| smekket | har smekket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smekka + іменник | smekka + іменник | den/det smekka + іменник | smekka + іменник | smekkende |
| smekket + іменник | smekket + іменник | den/det smekkede + іменник | smekkede + іменник | |
| den/det smekkete + іменник | smekkete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
- daske, slå
Приклад
- han smekker igjen døra;
- døra smekket igjen;
- hun smekket ham over fingrene
- lage en klaskende og smellende lyd
Приклад
- smekke med tunga
Фіксовані вирази
- smekke tilslå til;
våge (2)- det var fornuftig å bare smekke til