Bokmålsordboka
besjele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besjele | besjeler | besjelte | har besjelt | besjel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besjelt + іменник | besjelt + іменник | den/det besjelte + іменник | besjelte + іменник | besjelende |