Bokmålsordboka
slime
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å slime | slimer | slima | har slima | slim! |
| slimet | har slimet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| slima + іменник | slima + іменник | den/det slima + іменник | slima + іменник | slimende |
| slimet + іменник | slimet + іменник | den/det slimede + іменник | slimede + іменник | |
| den/det slimete + іменник | slimete + іменник | |||
Значення та вживання
skille ut slim (1);
bli slimete
Фіксовані вирази
- slime tilsøle til med slim