Bokmålsordboka
skeine
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skeine | skeiner | skeinte | har skeint | skein! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skeint + іменник | skeint + іменник | den/det skeinte + іменник | skeinte + іменник | skeinende |
Походження
norrønt skeina ‘rispe, såre’, opprinnelig ‘streife skjevt’Значення та вживання
Приклад
- sykkelen skeiner ut til høyre