Bokmålsordboka
skalte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skalte | skalter | skalta | har skalta | skalt! |
| skaltet | har skaltet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skalta + іменник | skalta + іменник | den/det skalta + іменник | skalta + іменник | skaltende |
| skaltet + іменник | skaltet + іменник | den/det skaltede + іменник | skaltede + іменник | |
| den/det skaltete + іменник | skaltete + іменник | |||
Походження
fra tysk; samme opprinnelse som sjalteЗначення та вживання
styre og stelle
Приклад
- skalte med store beløp
Фіксовані вирази
- skalte og valtestyre og stelle som en finner for godt
- ledelsen skalter og valter med de ansatte