Bokmålsordboka
sjalte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sjalte | sjalter | sjalta | har sjalta | sjalt! |
| sjaltet | har sjaltet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sjalta + іменник | sjalta + іменник | den/det sjalta + іменник | sjalta + іменник | sjaltende |
| sjaltet + іменник | sjaltet + іменник | den/det sjaltede + іменник | sjaltede + іменник | |
| den/det sjaltete + іменник | sjaltete + іменник | |||
Походження
fra tysk egentlig ‘stake (skip)'Значення та вживання
Приклад
- sjalte inn
Фіксовані вирази
- sjalte overskifte over (til noe annet)
- sjalte utsortere bort;
skyve ut;
vrake