Bokmålsordboka
belære
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å belære | belærer | belærte | har belært | belær! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| belært + іменник | belært + іменник | den/det belærte + іменник | belærte + іменник | belærende |