Bokmålsordboka
selvhjulpen, sjølhjulpen
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| selvhjulpen | selvhjulpent | selvhjulpne | selvhjulpne |
| sjølhjulpen | sjølhjulpent | sjølhjulpne | sjølhjulpne |
Значення та вживання
- som greier seg selv;som ikke trenger andres hjelp
Приклад
- målet er at de skal bli selvhjulpne så snart som mulig
Приклад
- en selvhjulpen stat