Bokmålsordboka
segregere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å segregere | segregerer | segregerte | har segregert | segreger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| segregert + іменник | segregert + іменник | den/det segregerte + іменник | segregerte + іменник | segregerende |
Походження
fra engelskЗначення та вживання
skille grupper fra hverandre, basert på rase, religion, kjønn eller lignende;
jamfør segregasjon;
til forskjell fra integrere (1)
Приклад
- sørstatene i USA ønsket å segregere samfunnet;
- de segregerte elevene i en jenteklasse og en gutteklasse
- brukt som adjektiv:
- et segregert samfunn