Bokmålsordboka
rådlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rådlegge | rådlegger | rådla | har rådlagt | rådlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rådlagt + іменник | rådlagt + іменник | den/det rådlagte + іменник | rådlagte + іменник | rådleggende |