Bokmålsordboka
beflitte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beflitte | beflitter | beflitta | har beflitta | beflitt! |
| beflittet | har beflittet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beflitta + іменник | beflitta + іменник | den/det beflitta + іменник | beflitta + іменник | beflittende |
| beflittet + іменник | beflittet + іменник | den/det beflittede + іменник | beflittede + іменник | |
| den/det beflittete + іменник | beflittete + іменник | |||