Bokmålsordboka
tilstrebe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilstrebe | tilstreber | tilstreba | har tilstreba | tilstreb! |
| tilstrebet | har tilstrebet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilstreba + іменник | tilstreba + іменник | den/det tilstreba + іменник | tilstreba + іменник | tilstrebende |
| tilstrebet + іменник | tilstrebet + іменник | den/det tilstrebede + іменник | tilstrebede + іменник | |
| den/det tilstrebete + іменник | tilstrebete + іменник | |||
Значення та вживання
strebe (1) etter;
prøve å virkeliggjøre
Приклад
- regimet tilstreber en demokratisk valgordning