Bokmålsordboka
bedekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bedekke | bedekker | bedekka | har bedekka | bedekk! |
| bedekket | har bedekket | |||
| bedekte | har bedekt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bedekka + іменник | bedekka + іменник | den/det bedekka + іменник | bedekka + іменник | bedekkende |
| bedekket + іменник | bedekket + іменник | den/det bedekkede + іменник | bedekkede + іменник | |
| den/det bedekkete + іменник | bedekkete + іменник | |||
| bedekt + іменник | bedekt + іменник | den/det bedekte + іменник | bedekte + іменник | |
Вимова
bedekˊkeПоходження
fra tysk ‘dekke’Значення та вживання
om hann av større dyr: pare seg med;
gjøre drektig (1)
Приклад
- en okse kan bedekke 150 kuer i året;
- kua har blitt bedekket