Bokmålsordboka
drektig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| drektig | drektig | drektige | drektige |
Походження
fra lavtysk ‘bærende’; beslektet med draktЗначення та вживання
- om hunndyr: som går med foster
Приклад
- en drektig ku
- om skip: som har en viss drektighet (2)