Bokmålsordboka
relativisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å relativisere | relativiserer | relativiserte | har relativisert | relativiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| relativisert + іменник | relativisert + іменник | den/det relativiserte + іменник | relativiserte + іменник | relativiserende |
Значення та вживання
gjøre relativ (2, 1);
gjøre avhengig av forholdene
Приклад
- skal vi godta at etiske prinsipper relativiseres?