Bokmålsordboka
rangle 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rangle | rangler | rangla | har rangla | rangl!rangle! |
| ranglet | har ranglet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rangla + іменник | rangla + іменник | den/det rangla + іменник | rangla + іменник | ranglende |
| ranglet + іменник | ranglet + іменник | den/det ranglede + іменник | ranglede + іменник | |
| den/det ranglete + іменник | ranglete + іменник | |||