Bokmålsordboka
ringle 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ringle | ringler | ringla | har ringla | ringl!ringle! |
| ringlet | har ringlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ringla + іменник | ringla + іменник | den/det ringla + іменник | ringla + іменник | ringlende |
| ringlet + іменник | ringlet + іменник | den/det ringlede + іменник | ringlede + іменник | |
| den/det ringlete + іменник | ringlete + іменник | |||
Походження
av ringe (3Значення та вживання
Приклад
- ringle med et nøkkelknippe;
- bjellene ringler
- brukt som adjektiv:
- ringlende bjeller