Bokmålsordboka
politur
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en politur | polituren | politurer | politurene |
Походження
fra latinЗначення та вживання
- væske til polering (1)
Приклад
- polituren var slitt
- i overført betydning: ytre dannelse, fine manerer;jamfør polere (2)
Приклад
- tilegne seg politur og dannelse