Bokmålsordboka
perspirere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å perspirere | perspirerer | perspirerte | har perspirert | perspirer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| perspirert + іменник | perspirert + іменник | den/det perspirerte + іменник | perspirerte + іменник | perspirerende |
Походження
fra latin , av per- og spirare ‘puste’Значення та вживання
dunste ut (gjennom huden);