Bokmålsordboka
parallellføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å parallellføre | parallellfører | parallellførte | har parallellført | parallellfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| parallellført + іменник | parallellført + іменник | den/det parallellførte + іменник | parallellførte + іменник | parallellførende |
Значення та вживання
sammenlikne, parallellisere