Bokmålsordboka
parallellisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å parallellisere | parallelliserer | parallelliserte | har parallellisert | parallelliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| parallellisert + іменник | parallellisert + іменник | den/det parallelliserte + іменник | parallelliserte + іменник | parallelliserende |
Значення та вживання
Приклад
- forfatteren parallelliserer de to fortellingene